ПХЕС: ДО ЧОГО БУТИ ГОТОВИМ ПІСЛЯ ВИДАЛЕННЯ ЖОВЧНОГО МІХУРА?

2483

Постхолецистектомічний синдром (ПХЕС) - явище не найпоширеніше в гастроентерології. Прийнято вважати, що ПХЕС відноситься до групи захворювань жовчного міхура. Насправді це навіть не хвороба, а збірна назва комплексу симптомів, які проявляються відразу або невдовзі після операцій на жовчних протоках або видалення (резекції) жовчного міхура.

До сьогодні терапевти і хірурги не можуть чітко визначити причини розвитку цього синдрому. Сам термін ПХЕС медики схильні використовувати лише для постановки попереднього діагнозу у прооперованих пацієнтів.

Симптоми постхолецистичного синдрому

За своєю суттю ПХЕС є наслідком операції з резекції (видалення) жовчного міхура. Це означає, що після резекції у пацієнта можуть проявитися неприємні симптоми, такі, як:
  • диспепсія або порушення нормальної діяльності шлунка, що проявляєтьсяу вигляді гіркоти у роті, нудоти, здуття живота і розладу кишечника;

  • біль у правому підребер’ї з переходом в праву ключицю або плече. Інтенсивність болю може бути різною, від невираженої ниючої до гострої пекучої;

  • загальна слабкість, блідість шкіри (проявляється на фоні поганого всмоктування їжі і вітамінного дефіциту, що розвивається).

При ПХЕС можливі й інші симптоми, зумовлені хворобами, що загострилися:
  • <p>
	загострення холангіту - запалення жовчних проток - виражається 
<br>
	 довготривалою температурою в межах 37,1-38,0°C
</p>

    загострення холангіту - запалення жовчних проток - виражається
    довготривалою температурою в межах 37,1-38,0°C

  • <p>холестаз (застій жовчі в тканинах печінки) може давати виражену <br>
	 жовтяницю
</p>

    холестаз (застій жовчі в тканинах печінки) може давати виражену 
    жовтяницю

Причини розвитку постхолецистектомічного синдрому

Причини постхолецистектомічного синдрому і його розвитку найчастіше пов’язані з порушенням нормального функціонування сфінктера Одді (кругового м’яза). Сфінктер Одді - це гладкий м’яз, який знаходиться в нижній частині 12-палої кишки і відповідає за регуляцію поставки жовчі й соку підшлункової залози в дванадцятипалу кишку.


Якщо врахувати, що від ПХЕС страждають найчастіше пацієнти, які пройшли операцію з видалення жовчного міхура4, то механізм появи цього синдрому можна пояснити таким чином:

- після операції сфінктер, що в нормальному стані розкривається при наповненості жовчного міхура, не отримує сигналу про наповнення, внаслідок чого майже постійно знаходиться в напрузі;

- через відсутність міхура жовч надходить в 12-палу кишку в розведеному стані, що збільшує тиск усередині стінок кишки. Крім того, жовч сама має бактерицидну дію і зміна її складу може призвести до інфікування кишечника.

Діагностика постхолецистектомічного синдрому

Складнощі в точному визначенні причин, що призвели до розвитку ПХЕС, і розмитість самого визначення синдрому вимагають ретельного обстеження пацієнта. Щоб правильно вибрати лікування, необхідно чітко встановити, що призвело до появи ПХЕС.

Ось чому ефективна діагностика постхолецистектомічного синдрому включає відразу кілька методів:

Клінічний огляд пацієнта
Клінічний огляд пацієнта
Ендоскопію жовчних проток
Ендоскопію жовчних проток
МРТ або КТ черевної порожнини
МРТ або КТ черевної порожнини
Збір даних анамнезу -
Збір даних анамнезу -
лікар уважно вивчає старі медичні висновки і записи, приділяючи пильну увагу доопераційній діагностиці та протоколу проведеної операції;
Лабораторні дослідження -
Лабораторні дослідження -
клінічний і біохімічний аналіз крові, аналіз калу на найпростіших і яйця глист, загальний аналіз сечі
Ультразвукове дослідження
Ультразвукове дослідження

Лікування постхолецистектомічного синдрому

Оскільки ПХЕС - це не самостійне захворювання, лікування синдрому завжди визначається його причинами. Не знаючи, як правильно лікувати постхолецистектомічний синдром, можна лише погіршити стан і посилити неприємну симптоматику.

Принципи лікування ПХЕС включають два ключових моменти:

- збір даних анамнезу - лікар уважно вивчає старі медичні висновки і 
записи, приділяючи пильну увагу доопераційній діагностиці та протоколу проведеної операції;

- усунення причин синдрому;

- профілактику і лікування передбачуваних ускладнень.

Лікування здебільшого ґрунтується на:

- дієтотерапії

- медикаментозному лікуванні

- хірургії (за показаннями).

Разом з комплексним лікуванням ці заходи можуть зменшити вираженість симптомів ПХЕС.

Важливим етапом лікування ПХЕС є ферментотерапія, тому що майже у всіх випадках ПХЕС є порушення функції підшлункової залози і виникнення ферментної недостатності. Через це виникають проблеми з травленням, які проявляються у вигляді неприємних симптомів, таких як біль в животі, важкість у шлунку, метеоризм і діарея. Крім того, нестача ферментів позначається на якісному засвоєнні поживних речовин: організм не отримує необхідні вітаміни і мінерали. 

Креон® - сучасний ферментний препарат, який заповнюючи дефіцит власних ферментів, сприяє кращому засвоєнню їжі і поліпшенню травлення.

Інформація надана ​​з метою підвищення свідомості про стан здоров'я і не замінює консультацію лікаря.

самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я
UKR2119329-2
РЕКЛАМА ЛІКАРСЬКОГО ПРЕПАРАТУ. ПЕРЕД ВИКОРИСТАННЯМ ПРОКОНСУЛЬТУЙТЕСЯ з лікарем і ОБОВ'ЯЗКОВО ОЗНАЙОМТЕСЯ З ІНСТРУКЦІЄЮ ЛІКАРСЬКОГО ПРЕПАРАТУ
UKR2119329-2 Реєстраційне посвідчення МОЗ України № UA/9842/01/01, № UA/9842/01/02, діє безстроково з 22.02.2019